сгнета́ние згнята́нне, -ння ср., сціска́нне, -ння ср.;
сгнета́ть несов., уст., спец. (сжимать) згнята́ць, сціска́ць.
сгнива́ть несов.
1. гні́сці, гніць, згніва́ць;
2. перен. гні́сці, гніць.
сгни́вший які́ (што) згніў, гнілы́, згні́лы; (истлевший) струхле́лы, спарахне́лы.
сгнить сов., прям., перен. згні́сці, згніць.
сгнои́ть сов., разг., прям., перен. згнаі́ць.
сгова́риваться несов. згаво́рвацца, дамаўля́цца; неодобр. змаўля́цца.
сго́вор м.
1. згаво́р, -ру м.; згаво́рванне, -ння ср.; неодобр. змо́ва, -вы ж.;
2. уст. (помолвка) зару́чыны, -чын ед. нет.
сговорённость згаво́ранасць, -ці ж., дамо́ўленасць, -ці ж.; неодобр. змо́ўленасць, -ці ж.