Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

связно́й сущ. сувязны́, -но́га м.

свя́зность скла́днасць, -ці ж., звя́знасць, -ці ж.;

свя́зный скла́дны, звя́зны;

свя́зный расска́з скла́днае (звя́знае) апавяда́нне;

свя́зная речь звя́зная (скла́дная) гаво́рка.

свя́зочныйI звя́зачны.

свя́зочныйII анат. звя́зкавы.

связу́ющий

1. прич. які́ (што) звя́звае;

2. прил. су́вязны;

связу́ющее звено́ су́вязнае звяно́.

свя́зывание звя́званне, -ння ср.;

свя́зывать несов., прям., перен. звя́зваць; см. связа́ть;

свя́зываться возвр., страд. звя́звацца;

не свя́зывайся с ним! разг. не звя́звайся з ім!; см. свя́зывать.

связь в разн. знач. су́вязь, -зі ж.; (о взаимных отношениях между кем-, чем-л. — ещё) по́вязь, -зі ж.;

причи́нная связь филос. прычы́нная сувязь;

связь тео́рии и пра́ктики су́вязь (по́вязь) тэо́рыі і пра́ктыкі;

он потеря́л свои́ свя́зи с литерату́рными круга́ми ён стра́ціў свае́ су́вязі (по́вязі) з літарату́рнымі ко́ламі;

телефо́нная связь тэлефо́нная су́вязь;

те́хника свя́зи тэ́хніка су́вязі;

отделе́ние свя́зи аддзяле́нне су́вязі;

в связи́ (с чем-л.) у су́вязі (з чым-небудзь);

вы́йти на связь вы́йсці на су́вязь.