Verbum

свисту́н разг., прям., перен. свісту́н, -на́ м.;

свисту́нья свісту́ха, -хі ж.

свистя́щий

1. прич. які́ (што) сві́шча;

2. прил., лингв. свісця́чы;

свистя́щий согла́сный свісця́чы зы́чны.

сви́та​^I (сопровождающие) сві́та, -ты ж.

сви́та​^II геол. сві́та, -ты ж.

сви́та​^III (одежда) сві́та, -ты ж., сві́тка, -кі ж.

сви́тер сві́тар, -ра м.

сви́тка сві́тка, -кі ж.

сви́ток скру́так, -тка м.

сви́тский (от сви́та​^I) дорев. сві́цкі.