Verbum

strzelać

незак.

1. страляць;

2. хутка расці;

strzelać w górę — хутка расці;

strzelać bąki — біць лынды (бібікі)

strzelanie

н. стральба; страляніна

strzelanina

ж. стральба, перастрэлка, страляніна

strzelba

ж. стрэльба, ружжо

Strzelce Krajeskie

мн. г. Стшэльцы-Краескія

Strzelce Opolskie

мн. г. Стшэльцы-Апольскія

strzelec

м. стралок;

~ec przeciwpancerny — бранябойшчык;

być dobrym ~cem — быць трапным стралком;

~ec wyborowy — снайпер;

wolny ~ec — валанцёр

strzelecki

стралковы

strzelictwo

н. стралковы спорт

strzelić

зак. стрэліць;

płomień ~ł do góry — полымя шугнула ўгору;

prosto jak ~ł — прасцюсенька; прасцютка; проста-проста