дублі́руючы
дзеепрыметнік, незалежны стан, цяперашні час, незакончанае трыванне
|
адз. |
мн. |
| м. |
ж. |
н. |
- |
| Н. |
дублі́руючы |
дублі́руючая |
дублі́руючае |
дублі́руючыя |
| Р. |
дублі́руючага |
дублі́руючай дублі́руючае |
дублі́руючага |
дублі́руючых |
| Д. |
дублі́руючаму |
дублі́руючай |
дублі́руючаму |
дублі́руючым |
| В. |
дублі́руючы (неадуш.) дублі́руючага (адуш.) |
дублі́руючую |
дублі́руючае |
дублі́руючыя (неадуш.) дублі́руючых (адуш.) |
| Т. |
дублі́руючым |
дублі́руючай дублі́руючаю |
дублі́руючым |
дублі́руючымі |
| М. |
дублі́руючым |
дублі́руючай |
дублі́руючым |
дублі́руючых |
Крыніцы:
krapivabr2012,
prym2009,
sbm2012,
tsbm1984.
дубло́н
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
|
адз. |
мн. |
| Н. |
дубло́н |
дубло́ны |
| Р. |
дубло́на |
дубло́наў |
| Д. |
дубло́ну |
дубло́нам |
| В. |
дубло́н |
дубло́ны |
| Т. |
дубло́нам |
дубло́намі |
| М. |
дубло́не |
дубло́нах |
Крыніцы:
krapivabr2012,
nazounik2008,
piskunou2012,
sbm2012,
tsbm1984.
ду́бль
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
|
адз. |
мн. |
| Н. |
ду́бль |
ду́блі |
| Р. |
ду́бля |
ду́бляў |
| Д. |
ду́блю |
ду́блям |
| В. |
ду́бль |
ду́блі |
| Т. |
ду́блем |
ду́блямі |
| М. |
ду́блі |
ду́блях |
Крыніцы:
krapivabr2012,
nazounik2008,
piskunou2012,
sbm2012,
tsblm1996,
tsbm1984.
дубль-бека́р
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
|
адз. |
мн. |
| Н. |
дубль-бека́р |
дубль-бека́ры |
| Р. |
дубль-бека́ра |
дубль-бека́раў |
| Д. |
дубль-бека́ру |
дубль-бека́рам |
| В. |
дубль-бека́р |
дубль-бека́ры |
| Т. |
дубль-бека́рам |
дубль-бека́рамі |
| М. |
дубль-бека́ры |
дубль-бека́рах |
Крыніцы:
piskunou2012.
дубль-дые́з
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
|
адз. |
мн. |
| Н. |
дубль-дые́з |
дубль-дые́зы |
| Р. |
дубль-дые́за |
дубль-дые́заў |
| Д. |
дубль-дые́зу |
дубль-дые́зам |
| В. |
дубль-дые́з |
дубль-дые́зы |
| Т. |
дубль-дые́зам |
дубль-дые́замі |
| М. |
дубль-дые́зе |
дубль-дые́зах |
Крыніцы:
piskunou2012.
дублюючы
дзеепрыметнік, незалежны стан, цяперашні час, незакончанае трыванне
|
адз. |
мн. |
| м. |
ж. |
н. |
- |
| Н. |
дублюючы |
дублюючая |
дублюючае |
дублюючыя |
| Р. |
дублюючага |
дублюючай дублюючае |
дублюючага |
дублюючых |
| Д. |
дублюючаму |
дублюючай |
дублюючаму |
дублюючым |
| В. |
дублюючы дублюючага |
дублюючую |
дублюючае |
дублюючыя |
| Т. |
дублюючым |
дублюючай дублюючаю |
дублюючым |
дублюючымі |
| М. |
дублюючым |
дублюючай |
дублюючым |
дублюючых |
дублява́нне
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, 1 скланенне
|
адз. |
мн. |
| Н. |
дублява́нне |
дублява́нні |
| Р. |
дублява́ння |
дублява́нняў |
| Д. |
дублява́нню |
дублява́нням |
| В. |
дублява́нне |
дублява́нні |
| Т. |
дублява́ннем |
дублява́ннямі |
| М. |
дублява́нні |
дублява́ннях |
Крыніцы:
piskunou2012.