пяву́н (род. певуна́) м.
1. разг. (любитель петь) певу́н;
2. обл. пету́х
пяву́ха ж., разг. певу́нья; см. пяву́н 1
пяву́часць ж. певу́честь
пяву́чы певу́чий
пядзе́нік м., зоол. пяде́ница ж.
пя́дзя ж. пядь;
◊ ні пя́дзі — ни пя́ди
пяка́рнічаць несов., разг. пека́рничать
пяка́рны пека́рный
пяка́рня ж. пека́рня
пяка́рскі пека́рский