Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

надві́ць сов.

1. (удлинить витьём) надви́ть;

н. вяро́ўку — надви́ть верёвку;

2. (развивая, мотая, отделить часть чего-л.) отви́ть, отмота́ть;

і́ крыху́ ні́так — отве́й (отмота́й) немно́го ни́ток

надво́блачны надо́блачный

надво́дны надво́дный

надво́р нареч.

1. (из помещения) нару́жу, на двор;

вы́йсці н. — вы́йти нару́жу (на двор);

2. (чем-л. кверху) нару́жу;

шэ́рсцю н. — ше́рстью нару́жу

надво́рак, -рка м. двор (возле дома)

надво́р’е ср. пого́да ж.

надво́рны

1. надво́рный;

~ныя буды́нкі — надво́рные постро́йки;

2. вне́шний, нару́жный;

~ная сцяна́ — вне́шняя (нару́жная) стена́;

3. (о свиньях) неотко́рмленный;

н. саве́тнікдорев. надво́рный сове́тник;

н. суддорев. надво́рный суд

надво́чны надгла́зный

надвя́заны в разн. знач. надвя́занный; см. надвяза́ць

надвяза́ць сов., в разн. знач. надвяза́ть;

н. вяро́ўку — надвяза́ть верёвку;

н. панчо́ху — надвяза́ть чуло́к