ні I
1. частица, в разн. знач. ни;
на ву́ліцы ні душы́ — на у́лице ни души́;
ні адзі́н — ни оди́н;
што ні кажы́, а е́хаць давядзе́цца — что ни говори́, а е́хать придётся;
хто б там ні быў — кто бы там ни́ был;
ні кро́ку дале́й! — ни ша́гу да́льше!;
2. союз ни;
ні ён, ні яна́ не пры́йдуць — ни он, ни она́ не приду́т;
◊ ні-ні — ни-ни;
ні мур-му́р — ни гугу́;
ні з ме́сца — ни с ме́ста;
ні на ёту — ни на йо́ту
ні II (отделяемая часть отриц. мест.) ни;
ні пра што́ не было́ гаво́ркі — ни о чём не́ было разгово́ра;
ён ні на ко́га не ска́рдзіўся — он ни на кого́ не жа́ловался
ніадку́ль нареч. ниотку́да
нібы́
1. союз сравнит. сло́вно, бу́дто, как бу́дто, то́чно;
гул нараста́ў, н. пры абва́ле ў гара́х — гул нараста́л, сло́вно (бу́дто, как бу́дто, то́чно) при обва́ле в гора́х;
ён падміргну́ў мне, н. змо́ўшчык — он подмигну́л мне, сло́вно (бу́дто, как бу́дто, то́чно) загово́рщик;
бяжы́ць, н. з ланцуга́ сарва́ўся — бежи́т, сло́вно (бу́дто, как бу́дто, то́чно) с це́пи сорва́лся;
2. частица бу́дто, бу́дто бы; (при обозначении мнимости — ещё) я́кобы; (при обозначении предположительности — ещё) вро́де;
н. хто́сьці кра́дзецца — бу́дто (бу́дто бы, вро́де) кто́-то подкра́дывается;
хадзі́лі чу́ткі, што мост н. ўзарва́ны — ходи́ли слу́хи, что мост я́кобы взо́рван
нібы́та союз, частица, см. нібы́
ні́ва ж.
1. (поле) ни́ва, па́шня;
2. перен. ни́ва, по́прище ср.
нівелі́р м., геод. нивели́р
нівелі́раванне ср., геод., перен. нивели́рование, нивелиро́вка ж.
нівелі́раваны нивели́рованный
нівелі́равацца геод., перен.
1. сов. и несов. нивели́роваться;
2. несов., страд. нивели́роваться