вісмуці́н, -ну м., мин. висмути́н
ві́снуць несов., прям., перен. ви́снуть;
тума́н ~не над бало́там — тума́н ви́снет над боло́том;
дзе́ці так і в. на ім — де́ти так и ви́снут на нём
віст м., карт. вист
вістава́ць несов., карт. вистова́ть
ві́сус м., разг. сорване́ц, сорвиголова́, оголе́ц; пове́са, лоботря́с
вісю́лька ж., разг. висю́лька
віся́чы вися́чий, навесно́й;
в. мост — вися́чий мост;
в. замо́к — вися́чий (навесно́й) замо́к