насу́перак
1. нареч., разг. напереко́р;
рабі́ць н. — де́лать напереко́р;
2. предлог с дат. напереко́р, вопреки́;
н. звы́чаям — напереко́р (вопреки́) обы́чаям
насу́піцца сов.
1. насу́питься, нахму́риться;
2. перен. нахму́риться;
не́ба ~пілася — не́бо нахму́рилось
насу́піць сов. насу́пить, нахму́рить;
н. бро́вы — насу́пить (нахму́рить) бро́ви
насу́плены насу́пленный, нахму́ренный
насу́плівацца несов.
1. насу́пливаться, нахму́риваться;
2. перен. нахму́риваться, хму́риться;
1, 2 см. насу́піцца
насу́пліваць несов. насу́пливать, нахму́ривать
насу́праць
1. нареч. напро́тив;
падысці́ да до́ма н. — подойти́ к до́му напро́тив;
2. предлог с род. напро́тив, про́тив;
сядзе́ць н. акна́ — сиде́ть напро́тив (про́тив) окна́;
3. предлог с род. (навстречу движению чего-л.) про́тив;
ісці́ н. ве́тру — идти́ про́тив ве́тра
насупро́ць нареч., предлог; см. насу́праць
насур’ёз нареч., разг. всерьёз
насурмі́цца сов. насурьми́ться