Verbum

віру́тнік м., разг., бран. озорни́к, сорвиголова́ м. и ж.

віру́тны обл. абсолю́тный

віры́раванне ср., фото вири́рование

віры́равацца несов., страд., фото вири́роваться

віры́раваць сов. и несов., фото вири́ровать

віры́сты омути́стый

віры́цца несов.

1. бурли́ть;

2. (о насекомых) ви́ться;

3. перен. рои́ться

віс (род. ві́су) спорт. вис;

мах у ві́се — мах в ви́се

ві́сельнік м., уст. ви́сельник; уда́вленник;

◊ гу́мар ~ка — ю́мор ви́сельника

ві́сельня ж. ви́селица