Verbum

віно́ўніца ж. вино́вница

вінт I (род. вінта́) м. (парохода, самолёта) винт

вінт II (род. вінта́) м., карт. винт

вінтавы́ винтово́й; см. вінт I

вінтакры́л м., ав. винтокры́л

вінтакры́лы ав. винтокры́лый

вінтамато́рны ав. винтомото́рный

вінто́вачны винто́вочный

вінто́м нареч. винто́м

вінто́ўка ж. винто́вка

вінці́ць несов., разг. (играть в винт) винти́ть