Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

дзівасі́л, -лу м., бот. девяси́л

дзіва́цкі чуда́ческий; сумасбро́дный; чудно́й

дзіва́цтва ср. чуда́чество, стра́нность ж.; сумасбро́дство; причу́да ж.; прихоть ж.

дзіва́чка ж. чуда́чка; сумасбро́дка

дзіва́чліва нареч., см. дзівакава́та

дзіва́члівасць ж., см. дзівакава́тасць

дзіва́члівы, см. дзівакава́ты

дзіва́чыць несов., разг. чуда́чить, чуди́ть; сумасбро́дничать

дзіві́цца (з каго, чаго) несов.

1. удивля́ться (кому, чему), диви́ться (кому, чему); недоумева́ть; изумля́ться; поража́ться;

2. (смотреть с восхищением) диви́ться (на кого, что)

дзіві́ць несов. удивля́ть, изумля́ть, поража́ть, диви́ть