дзівасі́л, -лу 
Verbum
анлайнавы слоўнікдзіва́цкі чуда́ческий; сумасбро́дный; чудно́й
дзіва́цтва 
дзіва́чка 
дзіва́чліва 
дзіва́члівасць 
дзіва́члівы, 
дзіва́чыць 
дзіві́цца (з каго, чаго) 
1. удивля́ться (кому, чему), диви́ться (кому, чему); недоумева́ть; изумля́ться; поража́ться;
2. (смотреть с восхищением) диви́ться (на кого, что)
дзіві́ць