дзівасі́л, -лу
Verbum
анлайнавы слоўнікдзіва́цкі чуда́ческий; сумасбро́дный; чудно́й
дзіва́цтва
дзіва́чка
дзіва́чліва
дзіва́члівасць
дзіва́члівы,
дзіва́чыць
дзіві́цца (з каго, чаго)
1. удивля́ться (кому, чему), диви́ться (кому, чему); недоумева́ть; изумля́ться; поража́ться;
2. (смотреть с восхищением) диви́ться (на кого, что)
дзіві́ць