дзіві́цца (з каго, чаго)
1. удивля́ться (кому, чему), диви́ться (кому, чему); недоумева́ть; изумля́ться; поража́ться;
2. (смотреть с восхищением) диви́ться (на кого, что)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)
дзіві́цца (з каго, чаго)
1. удивля́ться (кому, чему), диви́ться (кому, чему); недоумева́ть; изумля́ться; поража́ться;
2. (смотреть с восхищением) диви́ться (на кого, что)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)