дзёгаць, -гцю м. дёготь;
◊ лы́жка ~гцю ў бо́чцы мёду — погов. ло́жка дёгтя в бо́чке мёда
дзёгцевы дегтя́рный
дзёдзя ж., разг. хавро́нья, чу́шка
дзённік м. дневни́к
дзённы в разн. знач. дневно́й
дзёран, -рну м. дёрн
дзёрзка нареч. де́рзко, гру́бо
дзёрзкасць ж. де́рзость, гру́бость
дзёрзкі де́рзкий, гру́бый
дзёрназніма́льнік м., с.-х., тех. дерносни́м, дерноснима́тель