Verbum

вінава́тасць ж. вино́вность, винова́тость

вінава́ты

1. вино́вный, винова́тый; пови́нный;

прызна́ць ~тым — призна́ть вино́вным;

2. (выражающий сознание своей вины) винова́тый;

в. по́зірк — винова́тый взгляд;

3. в знач. сказ. до́лжен;

я яму́ в. сто рублёў — я ему́ до́лжен сто рубле́й;

◊ бо́гу душо́ю не в. (ві́нен) — как пе́ред бо́гом чист

вінава́ціцца I несов., разг. признава́ть свою́ вину́

вінава́ціцца II несов., страд. обвиня́ться; см. вінава́ціць

вінава́ціць несов. обвиня́ть, вини́ть

вінагра́д, -ду м. виногра́д

вінагра́дар м. виногра́дарь

вінагра́дарскі виногра́дарский

вінагра́дарства ср. виногра́дарство

вінагра́дзіна ж. виногра́дина

вінагра́днік, -ку м. виногра́дник