Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

ві́льчык м. (верхняя грань крыши) конёк

ві́льчыкавы архит. щипцо́вый

вілю́жны обл. изви́листый

вілю́жына ж., обл. изви́лина

віля́нне ср., прям., перен. виля́ние; см. віля́ць

віля́ць несов., прям., перен. виля́ть;

саба́ка віля́е хвасто́м — соба́ка виля́ет хвосто́м;

кажы́ пра́ма, не віля́й — говори́ пря́мо, не виля́й;

в. хвасто́м — виля́ть хвосто́м

ві́мперг м., стр. ви́мперг

віна́ ж., в разн. знач. вина́;

прызна́ць сваю́ віну́ — призна́ть свою́ вину́;

загла́дзіць віну́ — загла́дить вину́;

уся́ в. па́дае на яго́ — вся вина́ па́дает на него́;

віно́ю ўсяго́ была́ яна́ — вино́ю всего́ была́ она́;

па чыёй-не́будзь віне́ — по чье́й-либо вине́

вінава́льны: в. склон грам. вини́тельный паде́ж

вінава́та нареч. винова́то