уключы́цца сов., в разн. знач. включи́ться;
стано́к ~чы́ўся аўтаматы́чна — стано́к включи́лся автомати́чески;
у. ў спабо́рніцтва — включи́ться в соревнова́ние;
у. ў размо́ву — включи́ться в разгово́р
уключы́ць сов.
1. в разн. знач. включи́ть;
у. тэлеві́зар — включи́ть телеви́зор;
у. у прагра́му но́выя пу́нкты — включи́ть в програ́мму но́вые пу́нкты;
2. включи́ть, внести́;
у. у спіс — включи́ть (внести́) в спи́сок
уключэ́нне ср.
1. в разн. знач. включе́ние;
2. включе́ние, внесе́ние;
1, 2 см. уключы́ць
укляпа́ны тех. вклёпанный
укляпа́цца сов.
1. тех. вклепа́ться;
2. перен., разг. (влюбиться) втю́риться;
3. перен., разг. вклепа́ться; обмишу́литься, сде́лать про́мах, ошиби́ться
укляпа́ць сов., тех. вклепа́ть
уко́л, -лу м., в разн. знач. уко́л;
у. іго́лкай — уко́л иго́лкой;
прызна́чыць хво́раму ўко́лы — назна́чить больно́му уко́лы;
у. самалю́бству — уко́л самолю́бию;
◊ шпі́лечны ўкол — була́вочный уко́л
уко́латы
1. уко́лотый; нако́лотый;
2. перен. уко́лотый, уязвлённый;
3. вко́лотый; во́ткнутый;
1-4 см. укало́ць
уко́лвацца несов.
1. ука́лываться; см. укало́цца;
2. страд. ука́лываться; уязвля́ться; вка́лываться; втыка́ться; см. уко́лваць
уко́лваць несов.
1. ука́лывать; (ранить — ещё) нака́лывать;
2. перен. (обижать) ука́лывать, уязвля́ть;
3. вка́лывать; втыка́ть;
1-3 см. укало́ць