Verbum

ві́лачнік м.

1. черено́к вил (ухва́та);

2. у́гол у пе́чки, где стоя́т ухва́ты и други́е ку́хонные принадле́жности

ві́лачны

1. тех. ви́лочный;

2. ухва́тный

Віле́йка ж., г. Виле́йка

віле́йскі виле́йский

Віле́йскі раён Виле́йский райо́н

ві́ленскі уст. ви́ленский

ві́лійскі ви́лийский

ві́ліс м., разг. ви́ллис

Ві́лія ж., р. Ви́лия

ві́лка ж., тех., воен., шахм. ви́лка