подвижничество
рел., книжн. падзвіжніцтва, -ва ср.
подвижногрудые
мн. сущ. зоол. рухомагрудыя, -дых
подвижной, подвижный
1) (двигающийся, передвижной) рухомы
подвижное равновесие хим. — рухомая раўнавага
подвижное ударение лингв. — рухомы націск
наиболее подвижные силы производства — найбольш рухомыя сілы вытворчасці
подвижной лазарет — рухомы лазарэт
подвижной мост — рухомы мост
2) (отличающийся лёгкостью, живостью в движениях) рухавы
(живой) жвавы
(гибкий) гібкі, гнуткі
подвижный ребёнок — жвавае (рухавае) дзіця
подвижной ум перен. — гібкі (гнуткі) розум
подвижное лицо — рухавы твар
подвижные игры — рухавыя (жвавыя) гульні
подвижность
1) рухавасць, -ці жен.
2) (лёгкость, живость в движениях) рухавасць, -ці жен.
(живость) жвавасць, -ці жен.
(гибкость) гібкасць, -ці жен., гнуткасць, -ці жен.
подвизаться
несовер. книжн. дзейнічаць
працаваць
подвизгивать
несовер. разг. падскавытваць
подвиливать
несовер. разг. падвільваць
подвильнуть
совер. однокр. падвільнуць
подвинтить
совер.
1) падшрубаваць
(подвернуть) падкруціць, мног. пападкручваць
2) перен. разг. падагрэць, падахвоціць