Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

подвижнический

падзвіжніцкі

подвижничество

рел., книжн. падзвіжніцтва, -ва ср.

подвижногрудые

мн. сущ. зоол. рухомагрудыя, -дых

подвижной, подвижный

1) (двигающийся, передвижной) рухомы

подвижное равновесие хим. — рухомая раўнавага

подвижное ударение лингв. — рухомы націск

наиболее подвижные силы производства — найбольш рухомыя сілы вытворчасці

подвижной лазарет — рухомы лазарэт

подвижной мост — рухомы мост

2) (отличающийся лёгкостью, живостью в движениях) рухавы

(живой) жвавы

(гибкий) гібкі, гнуткі

подвижный ребёнок — жвавае (рухавае) дзіця

подвижной ум перен. — гібкі (гнуткі) розум

подвижное лицо — рухавы твар

подвижные игры — рухавыя (жвавыя) гульні

подвижность

1) рухавасць, -ці жен.

2) (лёгкость, живость в движениях) рухавасць, -ці жен.

(живость) жвавасць, -ці жен.

(гибкость) гібкасць, -ці жен., гнуткасць, -ці жен.

подвизаться

несовер. книжн. дзейнічаць

працаваць

подвизгивать

несовер. разг. падскавытваць

подвиливать

несовер. разг. падвільваць

подвильнуть

совер. однокр. падвільнуць

подвинтить

совер.

1) падшрубаваць

(подвернуть) падкруціць, мног. пападкручваць

2) перен. разг. падагрэць, падахвоціць