подвиваться
возвр., страд. падвівацца
подвивка
жен. разг. падвіўка, -кі жен., падвіванне, -ння ср.
подвиг
подзвіг, -гу муж.
героический подвиг — гераічны подзвіг
воинский подвиг — воінскі подзвіг
трудовые подвиги — працоўныя подзвігі
подвигать
I \(подви́гать\)
совер.
1) (чем) паварушыць, пакратаць
подвигать пальцами — паварушыць (пакратаць) пальцамі
2) (двинуть немного или несколько раз) парухаць
(с места на место) пасоваць
(потолкать) паштурхаць, папхаць
подвигать маятник часов — парухаць маятнік гадзінніка
I \(подвига́ть\)
несовер. пасоўваць
подвигаться
I \(подви́гаться\)
совер. парухацца
(походить) пахадзіць
(пошевелиться) паварушыцца, пакратацца
подвигаться по комнате — пахадзіць па пакоі
маятник подвигался и остановился — маятнік парухаўся і спыніўся
II \(подвига́ться\)
несовер. возвр., страд. пасоўвацца
подвижка
жен.
1) геол. зрушэнне, -ння ср.
2) перен. зрух, род. зруху муж.
произошла значительная подвижка в работе — адбыўся значны зрух у працы
подвижник
прям., перен. падзвіжнік, -ка муж.