подвигаться
I \(подви́гаться\)
совер. парухацца
(походить) пахадзіць
(пошевелиться) паварушыцца, пакратацца
подвигаться по комнате — пахадзіць па пакоі
маятник подвигался и остановился — маятнік парухаўся і спыніўся
II \(подвига́ться\)
несовер. возвр., страд. пасоўвацца
подвижка
жен.
1) геол. зрушэнне, -ння ср.
2) перен. зрух, род. зруху муж.
произошла значительная подвижка в работе — адбыўся значны зрух у працы
подвижник
прям., перен. падзвіжнік, -ка муж.
подвижничество
рел., книжн. падзвіжніцтва, -ва ср.
подвижногрудые
мн. сущ. зоол. рухомагрудыя, -дых
подвижной, подвижный
1) (двигающийся, передвижной) рухомы
подвижное равновесие хим. — рухомая раўнавага
подвижное ударение лингв. — рухомы націск
наиболее подвижные силы производства — найбольш рухомыя сілы вытворчасці
подвижной лазарет — рухомы лазарэт
подвижной мост — рухомы мост
2) (отличающийся лёгкостью, живостью в движениях) рухавы
(живой) жвавы
(гибкий) гібкі, гнуткі
подвижный ребёнок — жвавае (рухавае) дзіця
подвижной ум перен. — гібкі (гнуткі) розум
подвижное лицо — рухавы твар
подвижные игры — рухавыя (жвавыя) гульні