Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

послед

анат. паслед, -ду муж.

последействие

спец. паслядзеянне, -ння ср.

последить

совер. пасачыць

(присматривая) папільнаваць, панаглядаць

последки

прост. рэшткі, -так ед. нет, астаткі, -каў ед. нет

последнее

сущ. апошняе, -няга ср.

бороться до последнего — змагацца да апошняга

взять последнее — узяць апошняе

последний

в разн. знач. апошні

последняя инстанция — апошняя інстанцыя

за последнее время — за апошні час

последний сорт — апошні сорт (гатунак)

играть не последнюю роль — адыгрываць не апошнюю ролю

это последнее дело — гэта апошняя справа

самый последний человек — самы апошні чалавек

последние времена (настали) — апошні час (настаў)

последний крик моды — апошні крык моды

последнее прости сказать — апошняе даруй сказаць

последний путь — апошні шлях

последняя спица в колеснице — апошняя спіца ў калясніцы

до последнего — да апошняга

до последней возможности — да апошняй магчымасці

до последнего дыхания — да апошняга дыхання

до последней капли крови — да апошняй каплі (кроплі) крыві

до последней нитки — да апошняй ніткі

отдать последний долг — аддаць апошні доўг

испустить последний вздох — сканаць

спать (заснуть, уснуть) последним сном — спаць (заснуць) апошнім сном

последователь

паслядоўнік, -ка муж.

последовательница

паслядоўніца, -цы жен.

последовательно

нареч. паслядоўна

последовательность

паслядоўнасць, -ці жен.