Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

познавательный

пазнавальны

познавать

несовер.

1) пазнаваць

2) (испытывать) пазнаваць

зазнаваць

3) (узнавать) пазнаваць

(получать истинное представление о ком-чём-либо) уведваць

познаваться

возвр., страд. пазнавацца

познакомить

совер. в разн. знач. пазнаёміць

познакомиться

пазнаёміцца

познакомленный

пазнаёмлены

познание

1) пазнанне, -ння ср.

теория познания — тэорыя пазнання

2) (знание) веды, -даў ед. нет

у него большие познания в медицине — у яго вялікія веды ў медыцыне

познанный

1) пазнаны

2) пазнаны

зазнаны

3) пазнаны

уведаны

см. познать

познанский

пазнанскі

Познань

г. Познань, -ні жен.