тошни́ть несов., безл.
1. (о состоянии тошноты) ну́дзіць; быць мо́ташна (мло́сна); (рвать) рваць, ванітава́ць;
его́ три дня тошни́ло яго́ тры дні рва́ла, ён тры дні ванітава́ў;
меня́ тошни́т мяне́ ну́дзіць (мне мо́ташна, мне мло́сна);
2. перен., разг. ну́дзіць;
меня́ тошни́т от его́ разгово́ра мяне́ ну́дзіць ад яго́ гаво́ркі.
то́шно разг.
1. нареч. мо́ташна; ну́дна, нудлі́ва; см. то́шный 1;
2. безл., в знач. сказ. (тошнит) мо́ташна; ну́дзіць; (дурно) мло́сна;
3. безл., в знач. сказ. (противно) агі́дна, праці́ўна, га́дка, гі́дка, пры́кра, мо́ташна, ну́дзіць;
то́шно смотре́ть на э́то агі́дна (праці́ўна, га́дка, гі́дка, пры́кра, мо́ташна, ну́дзіць) глядзе́ць на гэ́та;
4. безл., в знач. сказ. (тоскливо) тужлі́ва; ну́дна, нудлі́ва; су́мна;
тошнота́
1. мло́снасць, -ці ж.; млосць, род. мло́сці ж.;
2. перен. агі́днасць, -ці ж., адваро́тнасць, -ці ж.;
тошнотво́рность мо́ташлівасць, -ці ж.;
тошнотво́рный, тошно́тный мед. мо́ташлівы;
то́шный разг.
1. мо́ташны; ну́дны, нудлі́вы;
2. перен. праці́ўны, агі́дны.