Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

неви́димо нареч. няба́чна;

ви́димо-неви́димо шмат, бе́зліч, незлічо́на;

неви́димость няба́чнасць, -ці ж.;

неви́димый няба́чны; (незаметный) непрыме́тны, разг. непрыкме́тны;

неви́димая си́ла (рука́) няба́чная сі́ла (рука́).

неви́дный

1. няба́чны; (неприметный) непрыме́тны, разг. непрыкме́тны;

2. (незначительный) разг. нязна́чны; (не выдающийся) не выда́тны;

неви́дная до́лжность невялі́кая паса́да;

3. (невзрачный на вид) разг. несамаві́ты; непрыго́жы;

неви́дный из себя́ несамаві́ты (непрыго́жы) з вы́гляду;

неви́дящий невіду́шчы; (слепой) сляпы́;

гляде́ть неви́дящим взгля́дом глядзе́ць невіду́шчымі вача́мі, глядзе́ць, нічо́га не ба́чачы.

неви́нно нареч.

1. невінава́та; бязві́нна;

2. няві́нна; бязві́нна; наі́ўна;

3. няві́нна; цнатлі́ва; см. неви́нный;

неви́нность

1. невінава́тасць, -ці ж.; бязві́ннасць, -ці ж.;

2. няві́ннасць, -ці ж.; бязві́ннасць, -ці ж.; наі́ўнасць, -ці ж.;

3. цнатлі́васць, -ці ж.; цно́та, -ты ж.; няві́ннасць, -ці ж.; см. неви́нный;

неви́нный

1. (невиновный) невінава́ты; (безвинный) бязві́нны;

неви́нные лю́ди невінава́тыя лю́дзі;

неви́нная же́ртва бязві́нная ахвя́ра;

2. (простодушный) няві́нны, бязві́нны; (наивный) наі́ўны;

неви́нный ребёнок наі́ўнае (няві́ннае) дзіця́;

неви́нная шу́тка бязві́нны жарт;

неви́нные и́гры няві́нныя гу́льні;

3. (девственный) няві́нны; (целомудренный) цнатлі́вы.

невино́вность невінава́тасць, -ці ж.;

невино́вный невінава́ты.