точи́тьI
1. (изготовлять точением) тачы́ць;
2. (острить) вастры́ць; (на точиле) тачы́ць;
◊
точи́ть зу́бы тачы́ць зу́бы;
точи́ть ля́сы блы́нды пра́віць;
точи́ть нож (меч) тачы́ць (вастры́ць) нож (меч).
точи́тьI
1. (изготовлять точением) тачы́ць;
2. (острить) вастры́ць; (на точиле) тачы́ць;
◊
точи́ть зу́бы тачы́ць зу́бы;
точи́ть ля́сы блы́нды пра́віць;
точи́ть нож (меч) тачы́ць (вастры́ць) нож (меч).
точи́тьII
червь то́чит де́рево чарвя́к то́чыць дрэ́ва.
точи́тьIII
точи́тьсяI
точи́тьсяII
точи́тьсяIII
кровь точи́лась из ра́ны кроў цякла́ (сачы́лася, ліла́ся) з ра́ны.
то́чкаI
1. (метка, знак) кро́пка, -кі
то́чка с запято́й
2.
3. (место) пункт,
исхо́дная то́чка зыхо́дны пункт;
4. (предел, граница) пункт,
то́чка замерза́ния пункт замярза́ння;
то́чка кипе́ния пункт кіпе́ння;
то́чка отсчёта пункт адлі́ку;
◊
то́чка в то́чку кро́пка ў кро́пку;
то́чка зре́ния пункт по́гляду (гле́джання);
в (са́мую) то́чку у са́мы раз;
до то́чки (дойти́, довести́
ста́вить (поста́вить) то́чку ста́віць (паста́віць) кро́пку;
ста́вить (поста́вить) то́чки над (на) «і» ста́віць (паста́віць) кро́пкі над (на) «і»;
сдви́нуть с мёртвой то́чки зру́шыць з мёртвага пу́нкта;
на то́чке замерза́ния на пу́нкце замярза́ння;
и то́чка і ўсё.
то́чкаII
1. (изготовление) тачэ́нне, -ння
2. (острение) вастрэ́нне, -ння
точне́е
1.
2.
то́чно
1.
он вы́полнил поруче́ние то́чно ён вы́канаў даручэ́нне дакла́дна;
то́чно в три часа́ ро́ўна (дакла́дна) у тры гадзі́ны;
2.
то́чно така́я же кни́га якра́з така́я ж кні́га;
3.
то́чно, э́то он сде́лал так (пра́ўда, сапраўды́), гэ́та ён зрабі́ў;
4. союз бы́ццам, ні́бы;
что ты бежи́шь то́чно с цепи́ сорва́лся што ты бяжы́ш, бы́ццам (ні́бы) з ланцуга́ сарва́ўся;
5. (в самом деле)
он, то́чно, был вчера́ у нас ён, сапраўды́, быў учо́ра ў нас;
◊
так то́чно