Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

земли́ца ласк. зяме́лька, -кі ж., зямлі́ца, -цы ж.

земля́ в разн. знач. зямля́, -лі́ ж.;

де́вственная земля́ не́руш, цаліна́;

па́стбищная земля́ па́ша;

па́хотная земля́ во́рная зямля́;

уса́дебная земля́ сядзі́бная зямля́;

земли́ под собо́й не чу́ять (не слы́шать) зямлі́ пад сабо́ю не чуць;

сло́вно из-под земли́ вы́рос бы́ццам з-пад зямлі́ вы́рас;

земля́ гори́т под нога́ми (у кого) зямля́ гары́ць пад нага́мі (у каго);

соль земли́ соль зямлі́;

за три́девять земе́ль за тры́дзевяць зяме́ль;

от земли́ не вида́ть ад зямлі́ не віда́ць;

как (то́чно) сквозь землю провали́лся як скрозь зямлю́ правалі́ўся;

ви́деть на два арши́на под землёй ба́чыць на тры са́жні пад зямлёй;

(отлича́ться) как не́бо от земли́ (адро́знівацца) як не́ба ад зямлі́;

найти́ под землёй знайсці́ пад зямлёй;

из-под земли́ доста́ть з-пад зямлі́ даста́ць (вы́капаць);

сровня́ть с землёй зраўнава́ць з зямлёй;

стере́ть с лица́ земли́ сце́рці (зме́сці) з тва́ру зямлі́.

Земля́ астр. Зямля́, -лі́ ж.

Земля́ Фра́нца-Ио́сифа Зямля́ Фра́нца-Іо́сіфа.

земля́к зямля́к, род. земляка́ м.

земляни́ка ж. (ягоды) суні́цы, -ні́ц, (ед.) суні́ца, -цы ж.; (растение) суні́чнік, -ку м.

земля́нин зямля́нін, -на м.

земляни́стый уст., см. земли́стый.

земляни́чина суні́ца, -цы ж.;

земляни́чка разг. суні́чка, -кі ж.;