Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

изгнива́ть несов., разг. гні́сці, згніва́ць; см. гнить;

изгнить сов., разг. згніць, згні́сці.

изго́й ист., перен. ізго́й, -го́я м.;

изго́йский ист. ізго́йскі;

изго́йство ист. ізго́йства, -ва ср.

изголо́вье узгало́ўе, -ўя ср.; гало́вы, -ло́ў ед. нет;

изголо́вьем ему́ служи́ло седло́ узгало́ўем яму́ служы́ла сядло́;

у изголо́вья у галава́х;

в изголо́вье у (пад) гало́вы;

к изголо́вью у гало́вы.

изголода́вшийся

1. прич. які́ (што) згалада́ўся, які́ (што) вы́галадаўся;

2. в знач. прил. згалада́лы;

изголода́ться сов.

1. згалада́цца, вы́галадацца;

2. перен. згалада́цца.

и́зголуба-си́ний блакітнава́та-сі́ні.

изгоня́ть несов. выганя́ць;