Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

известко́вый ва́пнавы.

изве́стно

1. безл., в знач. сказ. вядо́ма;

как вам изве́стно як вам вядо́ма;

мне изве́стно э́то (об э́том) мне вядо́ма гэ́та (пра гэ́та);

наско́лько мне изве́стно нако́лькі мне вядо́ма;

2. вводн. сл., разг. вядо́ма; (понятно) зразумела́;

одному́ бо́гу (алла́ху, чёрту и т. п.) изве́стно аднаму́ бо́гу (ала́ху, чо́рту и т. п.) вядо́ма, адзі́н (сам) бог (ала́х, чорт и т. п.) ве́дае;

изве́стное сущ., мат. вядо́мае, -мага ср.;

изве́стность вядо́масць, -ці ж.; знакамі́тасць, -ці ж.; (слава, популярность) сла́ва, -вы ж., папуля́рнасць, -ці ж.;

получи́ть (приобрести́) изве́стность стаць вядо́мым, набы́ць сла́ву (папуля́рнасць, вядо́масць);

привести́ в изве́стность вы́светліць, дакла́дна вы́значыць;

изве́стный

1. (знакомый) вядо́мы;

2. (знаменитый) вядо́мы, выда́тны, знакамі́ты;

3. (определённый) пэ́ўны;

в изве́стных слу́чаях у вядо́мых (пэ́ўных) вы́падках;

до (в) изве́стной сте́пени да (у) вядо́май (пэ́ўнай) ступе́ні.

известня́к мин. вапня́к, -ку́ м.;

известняко́вый мин. вапняко́вы.

и́звесть ва́пна, -ны ж.

изве́т уст. дано́с, -су м., паклёп, -пу м.;

изве́тчик уст. дано́счык, -ка м., паклёпнік, -ка м.;