Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

тре́звенник разг. непіту́шчы, -шчага м.;

быть тре́звенником быць непіту́шчым, не піць;

тре́звенница непіту́шчая, -шчай ж.;

тре́звенный; см. тре́звый.

трезве́ть несов. цверазе́ць.

тре́зво нареч. цвяро́за.

трезвомы́слящий прил. які́ (што) цвяро́за ду́мае; цвярозаду́мны;

трезвомы́слящие лю́ди лю́дзі, які́я (што) цвяро́за ду́маюць, цвярозаду́мныя лю́дзі.

трезво́н м.

1. (колоколов) перазво́н, -ну м., звон, род. зво́ну м.;

2. перен. гамо́нка, -кі ж., пагало́ска, -кі ж.;

трезво́нить несов.

1. (звонить в колокола) звані́ць;

2. перен., разг. балабо́ніць, звані́ць.

тре́звость в разн. знач. цвяро́засць, -ці ж.

трезву́чие ср., муз. трохгу́чнасць, -ці ж.;