Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

трусца́ ж., разг. трушо́к, -шку́ м., трух, род. тру́ху м.;

е́хать трусцо́й е́хаць трушко́м (тру́хам), тру́хаць.

трусы́ трусы́, -со́ў ед. нет; ма́йткі, -каў ед. нет.

трут м.

1. (фитиль для зажигания от искры) кнот, род. кно́та м.;

2. (высушенный трутовик, употребляемый с той же целью) гу́ба, -бы ж., цэ́ра, -ры ж.;

3. бот., см. тру́тник, трутови́к.

тру́тень зоол., перен., разг. тру́цень, род. тру́тня м.;

трутнево́й тру́тневы.

тру́тник и тру́тови́к м., бот. гу́ба, -бы ж.;

трутовико́вые мн., сущ., бот. гу́бавыя, -вых.

труто́вка зоол. трутнёўка, -кі ж.

тру́товые мн., сущ., бот. гу́бавыя, -вых.

труха́

1. пацяру́ха, -хі ж.;

2. (древесная) парахня́, -ні́ ж.;