трут м.
1. (фитиль для зажигания от искры) кнот, род. кно́та м.;
2. (высушенный трутовик, употребляемый с той же целью) гу́ба, -бы ж., цэ́ра, -ры ж.;
3. бот., см. тру́тник, трутови́к.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)