Verbum

шлихтова́льщик спец. шліхтава́льшчык, -ка м.;

шлихтова́льщица шліхтава́льшчыца, -цы ж.;

шлихтова́ние текст., стол. шліхтава́нне, -ння ср.;

шлихто́ванный шліхтава́ны;

шлихтова́ть несов., текст., стол. шліхтава́ць;

шлихтова́ться страд. шліхтава́цца;

шлихто́вка ж., текст., стол. шліхтава́нне, -ння ср., шліхто́ўка, -кі ж.

шлихту́бель стол. шліхту́бель, -ля м.

шлиц спец. шліц, род. шлі́ца м.;

шлицевый шлі́цавы.