дойти́
◊
дойти́ до кра́йности дайсці́ да кра́йнасці;
дойти́ свои́м умо́м дайсці́ сваі́м ро́зумам;
дойти́ до то́чки дайсці́ да канца́;
дойти́ до се́рдца дайсці́ да сэ́рца.
дойти́
◊
дойти́ до кра́йности дайсці́ да кра́йнасці;
дойти́ свои́м умо́м дайсці́ сваі́м ро́зумам;
дойти́ до то́чки дайсці́ да канца́;
дойти́ до се́рдца дайсці́ да сэ́рца.
док
до́ка
дока́занность дака́занасць, -ці
дока́занный дака́заны, даве́дзены;
доказа́тельно
доказа́тельность до́казнасць, -ці
доказа́тельный до́казны; (убедительный) перакана́ўчы, перакана́льны; (основательный) слу́шны;
доказа́тельство
веще́ственное доказа́тельство
доказа́ть
1. даве́сці, даказа́ць;
2. (донести)