запозда́вший
1. прич. які́ (што) спазні́ўся;
2. прил. запо́знены;
запозда́лость запо́зненасць, -ці ж.;
запозда́лый запо́знены; (поздний) по́зні;
запозда́ние запазне́нне, -ння ср.; спазне́нне, -ння ср.;
запозда́ть сов. спазні́цца, апазні́цца.
запо́здно нареч., прост. запо́зна.
запои́ть сов., разг. запаі́ць.
запо́й запо́й, -по́ю м.;
запо́йный запо́йны.
заполева́ть сов., охот. упалява́ць.