Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

топи́тьI несов. (печку) палі́ць (у пе́чы); (обогревать) ацяпля́ць.

топи́тьII несов. (сало и т. п.) тапі́ць; (молоко) адто́пліваць.

топи́тьIII несов.

1. тапі́ць;

топи́ть вра́жеские суда́ тапі́ць варо́жыя су́дны;

2. перен., разг. тапі́ць;

подсуди́мые топи́ли друг дру́га падсу́дныя тапі́лі адзі́н аднаго́.

топи́тьсяI несов., возвр., страд. (о печи) палі́цца; (обогреваться) ацяпля́цца; см. топи́тьI.

топи́тьсяII несов., возвр., страд. (о сале и т. п.) тапі́цца; (о молоке) адто́плівацца; см. топи́тьII.

топи́тьсяIII несов.

1. (тонуть) тапі́цца;

2. страд. тапі́цца; см. топи́тьIII.

то́пка ж.

1. (действие) пале́нне, -ння ср.; аце́пліванне, -ння ср.; см. топи́тьI;

2. (часть печи) то́пка, -кі ж.; (печь) печ, род. пе́чы ж.

то́пкийI (о дровах, печи и т. п.) па́ліўны; (дающий много тепла) па́лкі.

то́пкийII (болотистый) гра́зкі, багні́сты.

то́пко безл., в знач. сказ., разг. гра́зка;

здесь то́пко тут гра́зка.