клокота́ть
1. (бурлить) бурлі́ць, бульката́ць, клеката́ць;
2.
3.
клокота́ть
1. (бурлить) бурлі́ць, бульката́ць, клеката́ць;
2.
3.
клон
Кло́ндайк
кло́ндайкский кло́ндайкскі.
клони́ть
1. (что-л.) хілі́ць; (наклонять) нахіля́ць, вярну́ць; (склонять) схіля́ць; (нагибать) нагіна́ць; (гнуть) гнуць;
ло́дку клони́ло на́бок ло́дку хілі́ла (нахіля́ла, вярну́ла, схіля́ла) на бок;
ве́тер клони́л дере́вья ве́цер нагіна́ў (гнуў) дрэ́вы;
2.
клони́ть ко сну хілі́ць на сон;
я сра́зу догада́лся, к чему́ он кло́нит я адра́зу здагада́ўся, куды́ ён гне (хі́ліць);
он кло́нит разгово́р к тому́, что́бы… ён вядзе́ (кіру́е, ве́рне) размо́ву да таго́, каб…;
клони́ться
1. хілі́цца; (наклоняться) нахіля́цца; (набок — ещё) вярну́цца; (склоняться) схіля́цца; (нагибаться) нагіна́цца; (гнуться) гну́цца;
2.
день клони́лся к ве́черу дзень хілі́ўся (схіля́ўся) к ве́чару;
де́ло клони́лось к развя́зке спра́ва набліжа́лася (ішла́) да развя́зкі;
его́ предложе́ние клони́лось к тому́, что́бы… яго́ прапано́ва была́ скірава́на да таго́, каб…
клоп клоп,
клопи́ный клапі́ны.
клопо́вникI
клопо́вникII