Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

немину́емость неміну́часць, -ці ж.;

немину́емый, немину́чий прост., фольк. неміну́чы.

неми́рный нямі́рны.

не́мка не́мка, -кі ж.

немно́гие

1. прил. няшма́т які́я, род. няшма́т які́х; ма́ла які́я, род. ма́ла які́х; нямно́гія, род. нямно́гіх;

немно́гие лю́ди няшма́т які́я (ма́ла які́я, нямно́гія) лю́дзі;

в немно́гих слова́х у нека́лькіх сло́вах;

2. сущ. няшма́т хто, род. няшма́т каго́; ма́ла хто, род. ма́ла каго́; нямно́гія, род. нямно́гіх;

немно́гие зна́ют об э́том ма́ла хто ве́дае пра гэ́та;

он немно́гих здесь зна́ет ён ма́ла каго́ тут ве́дае.

немно́го

1. нареч., безл., в знач. сказ. няшма́т; нямно́га, ма́ла;

немно́го по́льзы от э́того няшма́т (нямно́га, ма́ла) кары́сці ад гэ́тага;

2. нареч. (чуть-чуть, слегка) тро́хі, крыху́;

немно́го голова́ боли́т крыху́ (тро́хі) галава́ балі́ць;

вы́пить немно́го воды́ вы́піць тро́хі (крыху́) вады́;

немно́го подви́нуть тро́хі (крыху́) пасу́нуць.

немногово́дный немнагаво́дны.

немно́гое сущ. нямша́т што, род. няшма́т чаго́ ср.; ма́ла што, род. ма́ла чаго́; нямно́гае, род. нямно́гага ср.;

за немно́гим остано́вка разг. за малы́м затры́мка;

немно́гого не хвата́ет ма́ла чаго́ не хапа́е;

за немно́гим де́ло ста́ло за малы́м спра́ва ста́ла.

немноголю́дно нареч. немнагалю́дна;

немноголю́дность немнагалю́днасць, -ці ж.;