Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

невозмути́мо нареч. спако́йна; абыя́кава; непару́шна;

невозмути́мо улыба́ться спако́йна (абыя́кава) усміха́цца; см. невозмути́мый;

невозмути́мость ж. спако́й, -ко́ю м., спако́йнасць, -ці ж.; абыя́кавасць, -ці ж.; непару́шнасць, -ці ж.;

отвеча́ть с невозмути́мостью адка́зваць спако́йна (абыя́кава);

невозмути́мость хара́ктера спако́йнасць хара́ктару;

невозмути́мый (спокойный) спако́йны; (равнодушный) абыя́кавы; (ничем не нарушаемый) непару́шны; (полный) по́ўны;

сохраня́ть невозмути́мое споко́йствие захо́ўваць по́ўны спако́й;

невозмути́мый тон спако́йны (абыя́кавы) тон;

невозмути́мый челове́к спако́йны чалаве́к;

невозмути́мая тишина́ непару́шная цішыня́.

невознагради́мость

1. неадпла́тнасць, -ці ж.;

2. непапра́ўнасць, -ці ж.; незаме́ннасць, -ці ж.; см. невознагради́мый;

невознагради́мый

1. (выше всякой награды) неадпла́тны;

оказа́ть невознагради́мую услу́гу зрабі́ць неадпла́тную паслу́гу;

2. (непоправимый) непапра́ўны; (незаменимый) незаме́нны;

невознагради́мая утра́та непапра́ўная (незаме́нная) стра́та.

невои́нственно нареч. неваяўні́ча; міралюбі́ва, міралю́бна; мі́рна;

невои́нственный неваяўні́чы; (миролюбивый) міралюбі́вы, міралю́бны; (мирный) мі́рны.

нево́лей нареч. няво́ляй; (против воли) су́праць во́лі; (по принуждению) па няво́лі, па прыму́се; (путём принуждения) сі́лай, сі́лаю, прыму́сам, прымусо́ва;

во́лей-нево́лей хо́чаш не хо́чаш, во́ляй-няво́ляй.

нево́лить несов., разг.

1. няво́ліць, прыняво́льваць; (принуждать) прымуша́ць;

2. (притеснять) прыгнята́ць, уціска́ць; (порабощать) заняво́льваць;

нево́льник няво́льнік, -ка м.;