зубі́ла
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, 1 скланенне
зубі́ла | зубі́лы | |
зубі́ла | зубі́л | |
зубі́лу | зубі́лам | |
зубі́ла | зубі́лы | |
зубі́лам | зубі́ламі | |
зубі́ле | зубі́лах |
Крыніцы:
зубі́ла
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, 1 скланенне
зубі́ла | зубі́лы | |
зубі́ла | зубі́л | |
зубі́лу | зубі́лам | |
зубі́ла | зубі́лы | |
зубі́лам | зубі́ламі | |
зубі́ле | зубі́лах |
Крыніцы:
зубі́льнік
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
зубі́льнік | зубі́льнікі | |
зубі́льніка | зубі́льнікаў | |
зубі́льніку | зубі́льнікам | |
зубі́льнік | зубі́льнікі | |
зубі́льнікам | зубі́льнікамі | |
зубі́льніку | зубі́льніках |
Крыніцы:
зубі́льны
прыметнік, адносны
зубі́льны | зубі́льная | зубі́льнае | зубі́льныя | |
зубі́льнага | зубі́льнай зубі́льнае |
зубі́льнага | зубі́льных | |
зубі́льнаму | зубі́льнай | зубі́льнаму | зубі́льным | |
зубі́льны ( зубі́льнага ( |
зубі́льную | зубі́льнае | зубі́льныя ( зубі́льных ( |
|
зубі́льным | зубі́льнай зубі́льнаю |
зубі́льным | зубі́льнымі | |
зубі́льным | зубі́льнай | зубі́льным | зубі́льных |
Крыніцы:
зубі́цца
дзеяслоў, непераходны, незакончанае трыванне, зваротны, 2-е спражэнне
Цяперашні час | ||
---|---|---|
- | - | |
- | - | |
зу́біцца | зу́бяцца | |
Прошлы час | ||
зубі́ўся | зубі́ліся | |
зубі́лася | ||
зубі́лася |
Крыніцы:
зубі́ць
дзеяслоў, пераходны, незакончанае трыванне, незваротны, 2-е спражэнне
Цяперашні час | ||
---|---|---|
зублю́ | зу́бім | |
зу́біш | зу́біце | |
зу́біць | зу́бяць | |
Прошлы час | ||
зубі́ў | зубі́лі | |
зубі́ла | ||
зубі́ла | ||
Загадны лад | ||
зубі́ | зубі́це | |
Дзеепрыслоўе | ||
зу́бячы |
Крыніцы:
зубі́шча
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, 1 скланенне
зубі́шча | зубі́шчы | |
зубі́шча | зубі́шчаў зубі́шч |
|
зубі́шчу | зубі́шчам | |
зубі́шча | зубі́шчы | |
зубі́шчам | зубі́шчамі | |
зубі́шчы | зубі́шчах |
Крыніцы:
Зу́бкава
назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, 1 скланенне
Зу́бкава | |
Зу́бкава | |
Зу́бкаву | |
Зу́бкава | |
Зу́бкавам | |
Зу́бкаве |
зубкава́ты
прыметнік, якасны
зубкава́ты | зубкава́тая | зубкава́тае | зубкава́тыя | |
зубкава́тага | зубкава́тай зубкава́тае |
зубкава́тага | зубкава́тых | |
зубкава́таму | зубкава́тай | зубкава́таму | зубкава́тым | |
зубкава́ты ( зубкава́тага ( |
зубкава́тую | зубкава́тае | зубкава́тыя ( зубкава́тых ( |
|
зубкава́тым | зубкава́тай зубкава́таю |
зубкава́тым | зубкава́тымі | |
зубкава́тым | зубкава́тай | зубкава́тым | зубкава́тых |
Крыніцы:
Зубкі́
назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, множны лік, множналікавы
Зубкі́ | |
Зубко́ў | |
Зубка́м | |
Зубкі́ | |
Зубка́мі | |
Зубка́х |
Зубко́ва
назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, 1 скланенне
Зубко́ва | |
Зубко́ва | |
Зубко́ву | |
Зубко́ва | |
Зубко́вам | |
Зубко́ве |