нягну́ткасць
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 3 скланенне
| нягну́ткасць | |
| нягну́ткасці | |
| нягну́ткасці | |
| нягну́ткасць | |
| нягну́ткасцю | |
| нягну́ткасці |
Крыніцы:
нягну́ткасць
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 3 скланенне
| нягну́ткасць | |
| нягну́ткасці | |
| нягну́ткасці | |
| нягну́ткасць | |
| нягну́ткасцю | |
| нягну́ткасці |
Крыніцы:
нягну́ткі
прыметнік, якасны
| нягну́ткі | нягну́ткая | нягну́ткае | нягну́ткія | |
| нягну́ткага | нягну́ткай нягну́ткае |
нягну́ткага | нягну́ткіх | |
| нягну́ткаму | нягну́ткай | нягну́ткаму | нягну́ткім | |
| нягну́ткі ( нягну́ткага ( |
нягну́ткую | нягну́ткае | нягну́ткія ( нягну́ткіх ( |
|
| нягну́ткім | нягну́ткай нягну́ткаю |
нягну́ткім | нягну́ткімі | |
| нягну́ткім | нягну́ткай | нягну́ткім | нягну́ткіх | |
Крыніцы:
няго́
выклічнік
Крыніцы:
няго́да
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 2 скланенне
| няго́да | няго́ды | |
| няго́ды | няго́д | |
| няго́дзе | няго́дам | |
| няго́ду | няго́ды | |
| няго́дай няго́даю |
няго́дамі | |
| няго́дзе | няго́дах |
Крыніцы:
няго́дзька
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 2 скланенне
| няго́дзька | |
| няго́дзькі | |
| няго́дзьцы | |
| няго́дзьку | |
| няго́дзькай няго́дзькаю |
|
| няго́дзьцы |
Крыніцы:
няго́длівы
прыметнік, якасны
| няго́длівы | няго́длівая | няго́длівае | няго́длівыя | |
| няго́длівага | няго́длівай няго́длівае |
няго́длівага | няго́длівых | |
| няго́дліваму | няго́длівай | няго́дліваму | няго́длівым | |
| няго́длівы ( няго́длівага ( |
няго́длівую | няго́длівае | няго́длівыя ( няго́длівых ( |
|
| няго́длівым | няго́длівай няго́дліваю |
няго́длівым | няго́длівымі | |
| няго́длівым | няго́длівай | няго́длівым | няго́длівых | |
Крыніцы:
няго́дна
прыслоўе, утворана ад прыметніка
| няго́дна | няго́дней | - |
Крыніцы:
няго́днасць
назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 3 скланенне
| няго́днасць | |
| няго́днасці | |
| няго́днасці | |
| няго́днасць | |
| няго́днасцю | |
| няго́днасці |
Крыніцы:
няго́днік
назоўнік, агульны, адушаўлёны, асабовы, мужчынскі род, 1 скланенне
| няго́днік | няго́днікі | |
| няго́дніка | няго́днікаў | |
| няго́дніку | няго́днікам | |
| няго́дніка | няго́днікаў | |
| няго́днікам | няго́днікамі | |
| няго́дніку | няго́дніках |
Крыніцы:
няго́дніца
назоўнік, агульны, адушаўлёны, асабовы, жаночы род, 2 скланенне
| няго́дніца | няго́дніцы | |
| няго́дніцы | няго́дніц | |
| няго́дніцы | няго́дніцам | |
| няго́дніцу | няго́дніц | |
| няго́дніцай няго́дніцаю |
няго́дніцамі | |
| няго́дніцы | няго́дніцах |
Крыніцы: