іск (род. і́ску) м., юр. иск;
прад’яві́ць і. — предъяви́ть иск;
○ сустрэ́чны і. — встре́чный иск
і́скавы юр. исково́й;
~вая зая́ва — исково́е заявле́ние
і́скарка ж., уменьш.-ласк. и́скорка
і́скра ж.
1. в разн. знач. и́скра;
над во́гнішчам кружы́ліся ~ры — над костро́м кружи́лись и́скры;
ткані́на з ~рай — ткань с и́скрой;
2. перен. (яркое проявление чего-л.) и́скра; блёстка;
~ры дасці́пнасці — и́скры (блёстки) остроу́мия;
○ электры́чная і. — электри́ческая и́скра;
◊ бо́жая і. — бо́жья и́скра;
~ры з вачэ́й пасы́паліся — и́скры из глаз посы́пались
і́скравец, -раўца м., ист. и́скровец
іскрагасі́льнік м., тех. искрогаси́тель
іскразатрыма́льнік м., тех. искроудержа́тель
іскра́к, -ку́ м., мин., разг. искря́к
іскраўло́ўнік м. искроулови́тель