Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

увайсці́ сов.

1. в разн. знач. войти́;

у. ў пако́й — войти́ в ко́мнату;

лапа́та лёгка ўвайшла́ ў зямлю́ — лопа́та легко́ вошла́ в зе́млю;

во́йскі ўвайшлі́ ў го́рад — войска́ вошли́ в го́род;

у. ў саста́ў дэлега́цыі — войти́ в соста́в делега́ции;

у. ў рэпертуа́р — войти́ в репертуа́р;

у. ў дзе́янне — войти́ в де́йствие;

у. ў но́рму — войти́ в но́рму;

у. ў прывы́чку (звы́чай) — войти́ в привы́чку (обы́чай);

у. ў трады́цыю — войти́ в тради́цию;

у. ў канта́кт — войти́ в конта́кт;

у. ў курс спра́вы — войти́ в курс де́ла;

у бо́чку ўвайшло́ яшчэ́ вядро́ вады́ — в бо́чку вошло́ ещё ведро́ воды́;

2. разг. пройти́;

у. за дзень тры́ццаць кіламе́траў — пройти́ за́ день три́дцать киломе́тров;

у. ў гісто́рыю — войти́ в исто́рию;

у. ў мо́ду — войти́ в мо́ду;

у. ў каляі́ну — войти́ в колею́;

у. ў гады́ — стать взро́слым;

у. ў сі́лу — войти́ в си́лу;

у. ў ро́лю — войти́ в роль;

у. ў жыццё — войти́ в жизнь;

увайсці́ ў даве́р — войти́ в дове́рие;

увайсці́ ў ла́ску — приобрести́ благоволе́ние, расположе́ние;

у. ў смак — войти́ во вкус

увалака́цца несов.

1. (с трудом входить) вта́скиваться;

2. страд., разг. вта́скиваться, ввола́киваться; см. увалака́ць

увалака́ць несов., разг. вта́скивать, ввола́кивать

увалачы́ сов., разг. втащи́ть, вволо́чь

увалачы́ся сов., разг. втащи́ться

ува́лены I

1. вва́ленный;

2. обру́шенный, прова́ленный;

3. разг. вбу́ханный;

1-3 см. увалі́ць I 1-3

ува́лены II ува́лянный, ука́танный; см. увалі́ць II

ува́лістасць ж., мор. ува́льность, ува́льчивость

увалі́цца I сов.

1. в разн. знач. ввали́ться;

у. ў я́му — ввали́ться в я́му;

у хво́рага ўвалі́ліся во́чы — у больно́го ввали́лись глаза́;

у пако́й ~лі́ўся нато́ўп хлапчуко́ў — в ко́мнату ввали́лась толпа́ мальчи́шек;

2. (внутрь) обру́шиться, провали́ться;

столь ~лі́лася — потоло́к обру́шился (провали́лся);

не капа́й друго́му я́мы, сам ~лішся ў яе́посл. не рой друго́му я́мы, сам в неё упадёшь

увалі́цца II сов. уваля́ться;

сукно́і́лася — сукно́ уваля́лось

увалі́ць I сов.

1. (вбросить что-л. тяжёлое, громоздкое) ввали́ть;

2. (внутрь) обру́шить, провали́ть;

3. разг. (всыпать, вложить в большом количестве) вбу́хать;

4. разг. (войти толпой) ввали́ть

увалі́ць II сов. (обработать валянием) уваля́ть, уката́ть;

у. ля́мец — уваля́ть (уката́ть) во́йлок

увало́чаны разг. вта́щенный, вволочённый