угняві́ць сов.
1. разгне́вать, прогне́вать;
2. оби́деть, разоби́деть
угняздзі́цца сов., разг. угнезди́ться
уго́ддзе ср. уго́дье
уго́дкі, -каў ед. нет, уст. годовщи́на ж. (обычно со дня смерти)
уго́дліва нареч. уго́дливо
уго́длівасць ж. уго́дливость
уго́длівы уго́дливый
уго́днік м., в разн. знач. уго́дник
уго́дніца ж., в разн. знач. уго́дница
уго́дніцтва ср. уго́дничество