Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

убы́ць сов.

1. (уменьшиться) убы́ть; (о весе) уба́виться;

2. разг. (обычно с отрицанием) ужи́ться;

з табо́ю ніхто́ не ўбу́дзе — с тобо́й никто́ не уживётся

убяга́ць несов. вбега́ть; см. убе́гчы

убялі́цца сов.

1. (хорошо) вы́белиться;

палатно́ ўбялі́лася — холсты́ (хорошо́) вы́белились;

2. (запачкаться чем-л. белым) вы́белиться

убялі́ць сов.

1. (хорошо) вы́белить;

у. палатно́ — (хорошо́) вы́белить холст;

2. (сделать сплошь белым) убели́ть;

і́ней ~лі́ў усе́ дрэ́выи́ней убели́л все дере́вья;

3. (запачкать чем-л. белым) вы́белить;

у. спі́ну ме́лам — вы́белить спи́ну ме́лом

ува́ предлог, см. у I

увабра́ны разг.

1. впи́танный, во́бранный;

2. по́йманный;

3. съе́денный;

4. запра́вленный;

1-4 см. увабра́ць 1, 4, 5, 6

увабра́цца сов., разг.

1. (поглотиться) впита́ться, вобра́ться;

2. (нарядно одеться) наряди́ться, разряди́ться, вы́рядиться;

3. всели́ться

увабра́ць сов., разг.

1. (поглотить) впита́ть, вобра́ть, впить;

2. ухвати́ть, схвати́ть;

у. за каўне́р — схвати́ть (ухвати́ть) за воротни́к;

3. схвати́ть, захвати́ть;

разве́дчыкі ўвабра́лі фашы́ста — разве́дчики схвати́ли (захвати́ли) фаши́ста;

4. пойма́ть;

ён сёння до́брага шчупака́ ўвабра́ў — он сего́дня изря́дную щу́ку пойма́л;

5. разг. съесть;

у. мі́су капу́сты — съесть ми́ску капу́сты;

6. запра́вить;

у. кашу́лю ў штаны́ — запра́вить руба́шку в брю́ки

ува́га ж., в разн. знач. внима́ние ср.;

звярну́ць ~гу на я́касць — обрати́ть внима́ние на ка́чество;

карыста́цца ўва́гай — по́льзоваться внима́нием;

ва́рты ўва́гі — заслу́живающий внима́ния;

быць у цэ́нтры ўва́гі — быть в це́нтре внима́ния;

вы́пусціць (упусці́ць) з-пад ~гі — упусти́ть, вы́пустить из ви́ду;

мець на ўва́зе: — а) име́ть в виду́; б) име́ть на приме́те;

прыня́ць пад ~гу — приня́ть во внима́ние; взять в расчёт;

браць пад ~гу — принима́ть к све́дению, брать на заме́тку;

нуль ~гі — ноль внима́ния;

пакі́нуць без ~гі — оста́вить без внима́ния;

Ува́га! — Внима́ние!

увагна́ны

1. прям., перен. во́гнанный;

2. во́гнанный, вби́тый, вколо́ченный;

1, 2 см. увагна́ць