паці́хеньку нареч., разг. потихо́ньку
паці́хнуць сов. (о многих, о многом) сти́хнуть, ути́хнуть; умо́лкнуть
паці́ху нареч.
1. ти́хо, тихо́нько, потихо́ньку;
гу́тарыць п. — говори́ть ти́хо (тихо́нько, потихо́ньку);
2. осторо́жно;
рабі́ п., каб не сапсава́ць — де́лай осторо́жно, что́бы не испо́ртить;
3. ме́дленно;
хадзі́ць п. — ходи́ть ме́дленно
пацішэ́ць сов.
1. (о звуках) стать ти́ше, поути́хнуть;
2. стать ти́ше, споко́йнее; присмире́ть;
дзе́ці ~шэ́лі — де́ти ста́ли ти́ше, споко́йнее (присмире́ли);
3. (стать менее интенсивным) уня́ться;
боль ~шэ́ў — боль уняла́сь;
ве́цер ~шэ́ў — ве́тер уня́лся
пацкава́ць (каго, кім) сов. натрави́ть (кого на кого)
пацмо́каць сов., разг. почмо́кать; (языком) пощёлкать
пацмо́кваць несов., разг. почмо́кивать; (языком) пощёлкивать
пацу́к, -ка́ м. кры́са ж.
пацукало́ў, -ло́ва м. крысоло́в
пацуко́ў крыси́ный;
~ко́ва гняздо́ — крыси́ное гнездо́