Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

індывідуа́л м., разг. индивидуа́л

індывідуалізава́ны индивидуализи́рованный

індывідуалізава́цца несов., страд. индивидуализи́роваться

індывідуалізава́ць сов. и несов. индивидуализи́ровать

індывідуаліза́цыя ж. индивидуализа́ция

індывідуалі́зм, -му м. индивидуали́зм

індывідуалі́ст м. индивидуали́ст

індывідуалі́стка ж. индивидуали́стка

індывідуалісты́чна нареч. индивидуалисти́чески, индивидуалисти́чно

індывідуалісты́чны

1. индивидуалисти́ческий;

і. напра́мак у маста́цтве — индивидуалисти́ческое направле́ние в иску́сстве;

2. (проникнутый индивидуализмом) индивидуалисти́ческий, индивидуалисти́чный