панавіва́ны
1. нави́тый;
2. нави́тый, намо́танный;
3. нави́тый;
1-3 см. панавіва́ць
панавіва́ць сов. (о многом, во множестве)
1. нави́ть;
п. вяро́вак — нави́ть верёвок;
2. нави́ть, намота́ть;
3. (венков) нави́ть
панавіса́ць сов. (о многом) нави́снуть
панаво́дзіць сов. (во множестве) навести́, понавести́
панаво́зіць сов. (во множестве) навезти́, понавезти́; навози́ть
панаво́рваць сов. (во множестве) напаха́ть
панаву́чваны доу́ченный; см. падаву́чваць
панаву́чвацца сов. (о многих) научи́ться
панаву́чваць сов. (о многих) научи́ть
панавя́зваць сов. (о многих, во множестве) в разн. знач. навяза́ть;
п. ко́ней — навяза́ть лошаде́й;
п. снапо́ў — навяза́ть снопо́в;
п. шкарпэ́так — навяза́ть носко́в