удаскана́льванне ср.
1. соверше́нствование;
2. изощре́ние, утонче́ние;
1, 2 см. удаскана́льваць
удаскана́львацца несов.
1. соверше́нствоваться;
2. (о чувствах и т.п.) изощря́ться, утонча́ться;
3. страд. соверше́нствоваться; изощря́ться, утонча́ться; см. удаскана́льваць
удасто́ены в разн. знач. удосто́енный; см. удасто́іць
удасто́іцца сов., в разн. знач. удосто́иться;
у. ўзнагаро́ды — удосто́иться награ́ды;
у. ўва́гі — удосто́иться внима́ния
удасто́іць сов., в разн. знач. удосто́ить;
у. ганаро́вага зва́ння Геро́я Сацыялісты́чнай Пра́цы — удосто́ить почётного зва́ния Геро́я Социалисти́ческого Труда́;
у. по́зіркам — удосто́ить взгля́дом
удасто́йвацца несов., возвр., страд. удоста́иваться; см. удасто́іцца, удасто́йваць
удасто́йваць несов., в разн. знач. удоста́ивать; см. удасто́іць
уда́ў (род. уда́ва) м., зоол. уда́в